Наш регіон

Волинь... Прадавня українська земля, край небесно-чистих озер і віковічних лісів, батьківщина талановитих і працьовитих людей. Тут на кожному кроці подих історії.

Символіка Волинського краю

Герб Волині: зображення срібного прямого хреста у червоному полі, у формі щита. Волинь мала свій герб у першій половині XIV ст., що підтверджено печатками на документах литовських князів ХІV-ХVІ ст. Найдавніше кольорове зображення герба Волині збереглося в Арсенальному списку (Париж) геральдичної праці польського історика XV ст. Яна Длугоша.

Прапор Волинської області: являє собою полотнище з розмірами (співвідношенням сторін) 5 до 7. В центрі на червоному тлі рівнораменний хрест білого (срібного) кольору, що торкається кінцями країв прапора. Червоний у прапорі символізує колір стиглої вишні. У правому верхньому куті розміщено один із найдавніших варіантів історичних хрестів Волині XV-XVIII століття. Срібний хрест у червоному полі відомий як герб Волині з початку XV ст. З середини XVI ст. він видозмінюється на лапчастий хрест.

Географічне розташування області

Волинь утворилася 4 грудня 1939 року після возз`єднання Західноукраїнських земель в єдиній Україні. Волинська область розташована на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини, у зонах мішаних лісів і лісостеповій. Межує з Рівненською на сході та Львівською на півдні областями. По території області проходить державний кордон протяжністю 330 кілометрів. В тому числі : з Республікою Польща довжиною 190 кілометрів на заході, з Республікою Білорусь довжиною 205 кілометрів на півночі.

На кордоні розташовано 9 пунктів переходу: Устилуг, Ягодин, Ізов, Римачі, Доманово, Дольськ, Піща, Пулемець, Заболоття. Площа нашого мальовничого краю становить 20,2 тисячі квадратних кілометрів, чисельність населення 1 млн 64 тис. чоловік, що складає 2,2 % від населення України.

Природні ресурси краю

Не дарма поети охрестили нашу область синьоокою. Адже окрасою Волинського краю є чарівна природа та  265 великих і малих озер. Найбільші серед них - Світязь, Пулемецьке, Луки. Тут протікає 130 річок загальною протяжністю понад три тисячі кілометрів. Третина території вкрита мальовничими хвойними і мішаними лісами, у яких водяться козулі, олені, дикі кабани, лосі та інші тварини.

Здавна своєю родючістю славиться і волинська земля. Земельний фонд області становить 2014,4 тис. гектарів. Матінка природа обдарувала наш мальовничий край чималими ресурсами - 18 видів корисних копалин, серед яких 12 видів, таких як: вугілля, газ природний, гелій, торф, германій, пісок скляний, підземні прісні та мінеральні води, торф’яна грязь, сировина цементна, мідь і фосфорити відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Лісових і лісовкритих площ - 689,8 тис. гектарів, в тому числі вкрито лісами - 638,8 тис. гектарів.

Економічний потенціал Волинської області

Провідною галуззю економіки області є агропромисловий комплекс, у якому формується майже половина валової продукції. Сільське господарство спеціалізується з тваринництва м’ясомолочного напрямку, а також виробництва зерна, цукрових буряків, овочів, картоплі.

Діють 80 приватних і приватно-орендованих підприємств, 104 господарські товариства, 305 сільськогосподарських кооперативів, 555 фермерських господарств, 223 тисячі особистих господарств населення.

Провідні галузі – харчова, паливна, хімічна, машинобудування та промисловість будівельних матеріалів.

Суттєво розвитку економіці краю сприяє географічне положення Волині і сусідство з Євросоюзом, завдяки кордону з Польщею, а також межування із Білорусією.

Волинь – історична

Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва — 837. На базі історико-культурного та архітектурного потенціалу створено Луцький державний історико-архітектурний заповідник. Найцікавішими є пам'ятки архітектури й археології періоду Київської Русі, зокрема:

 - Успенський собор (1160 р.) у Володимирі-Волинському.

 - Верхній замок ХІІІ-XIV ст. у Луцьку.

 - Залишки храмів і житлових будівель (Х-XIV ст.), фортечних валів (ХІІ-ХІІІ ст.), Георгіївська церква 1264 р. у Любомлі.

 - Васильківська церква ХІІІ-XIV ст. у Володимирі-Волинському.

 - Покровська XV ст. і Хрестовоздвиженська 1619 р., монастир єзуїтів 1539—1610 рр. і монастир тритаріїв 1729 р., Троїцький собор 1755-55 рр. у Луцьку.

 - Замок і Луцька брама 1630 р. в смт. Олиці.

 - Залишки стін Нижнього замку XIV-XVII ст.,

   та багато інших . 

Адміністративно-територіальний поділ

Волинська область поділяється на 16 адміністративно-територіальних  районів.  На Волині - 4 міста обласного і 7 районного підпорядкування, 22 селища міського типу, 1049 сільських населених пунктів.

Міста обласного підпорядкування: Луцьк, Володимир-Волинський, Нововолинськ, Ковель.

Міста районного підпорядкування: Любомль, Горохів, Камінь-Каширський, Рожище, Ківерці, Берестечко, Устилуг.

Луцький район – районний центр місто Луцьк. Територія району становить 937 квадратних метри. У районі проживає 283 тисяч осіб. Район включає 84 населенні пункти, у тому числі селища Рокині та Торчин. 

Володимир-Волинський район – районний центр місто Володимир-Волинський. Територія – 1038 кілометрів квадратних. Населення району складає майже 40 тисяч мешканців. Районний центр розташований за 15 кілометрів від кордону з Республікою Польща та 100 кілометрів з Республікою Білорусь.

Ковельський район - районний центр місто Ковель. Територія району складає 1723 квадратних кілометрів. Населення – 43 тисячі осіб. Ковельський район розташований у центральній частині Волинської області.

Горохівський район – розташований на півдні Волині. Територія району складає 1122 квадратних кілометрів. А населення, що проживає у районі складає 57 тисяч осіб. Районний центр – Горохів – належить до найдревніших поселень Волині, адже заснований ще у 1240 року.

Іваничівський район – Розташований у південно-західній частині Волинської області. Територія району – 645 квадратних кілометри, населення більше 36 тисяч осіб. Через район протікає річка державного значення – Західний Буг.

Камінь-Каширський район – на території району розміщується 65 населених пунктів. Територія району складає 1747 квадратних кілометрів. Населення – більше 61 тисячі мешканців. У районі добре розвинена транспортна мережа.

Ківецівський район – районний центр – місто Ківерці. У районі налічується 75 населених пунктів. Територія району – 1414 квадратних кілометрів. Населення складає 66 тисяч осіб.

Локачинський район – районний центр – селище міського типу Локачі. Район розташований на правому березі річки Луги, за 56 кілометрів від обласного центру. Територія 712 квадратних кілометрів. Населення, яке проживає у районі налічує більше 25 тисяч осіб.

Любешівський район – територія району – 1450 квадратних метрів. Населення складає майже 37 тисяч осіб. Район включає селище міського типу, 46 сільський поселень. Наявні корисні копалини.

Любомльський район – територія 1481 квадратних кілометрів, населення 43 тисячі осіб. Унікальне географічне розташування району сприяє збереженню наявних на території району куточків флори і фауни.

Маневицький район – район є одним з найбільших за площею у Волинській області. Територія складає 2265 квадратних кілометрів. Населення – 57 тисяч осіб. Головний ресурс району – ліси, площа яких становить 150 тисяч гектарів.

Ратнівський район – на території району розташований міждержавний митний автоперехід «Доманово». Територія Ратнівського району складає 1437 тисяч кілометрів квадратних, населення району складає 52,6 осіб.

Рожищенський район – район розміщений у проміжній зоні між лісостепом і поліссям. У районі 66 сільських населених пунктів. Територія району складає 928 квадратних кілометрів, населення – майже 43 тисячі осіб.

Старовижівський район – територія району складає 1121 квадратних кілометри. У Старовижівському районі проживає  понад 34 тисяч осіб. Основним природним ресурсом району є гончарна глина, пісок, торф і фосфорити.

Турійський район – територія 1200 квадратних кілометри, населення району складає майже 29 тисяч осіб. Район є унікальним через велику кількість озер – 33 озера карстового походження.

Шацький район – головна природна окраса Волині. У районі добре розвинена рекреаційно-оздоровча діяльність. Територія Шацького району – 759 квадратних кілометри. Населення 18 тисяч мешканців.

Волинь... Це міста і села з давньою й новітньою історією, цікавою архітектурою минувшини і сьогодення, які щедро запрошують на відвідини гостей.

МІСТО ЛУЦЬК – ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ВОЛИНІ

Герб міста Луцька

Основою гербу нашого міста є прямокутний щит із заокругленою нижньою частиною. У золотому полі срібна гербова постать Святого Миколая, який благословляє місто у повному єпископському вбранні, босоніж. Золотом виділені основні єпископські відзнаки – німб, патериця  та Євангеліє. В правій руці Св. Миколай тримає патерицю у вигляді шестираменного Захисного (патріаршого) хреста, що символізує перемогу християн над силами сходу, захист перед нашестями та морами, підкорення сил стихії. У лівій руці він тримає розгорнуту книгу, що символізує Євангеліє, захист Божих сил та покровительство наукам. Босі ноги символізують міфологічні функції управителя погодою та водною стихією. У нижній частині гербу – стилізоване зображення Луцького замку, як символу неприступності міста.

Прапор міста Луцька

Прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 1:1, розділене на чотири рівні частини. По периметру полотнища – декоративна жовто-блакитна стрічка. Верхня частина від древка та нижня від краю – червоні. Дві інші частини –жовті. На верхній від древка (червоній) частині – срібний (білий) волинський хрест. Хоругва поєднала в собі колір символіки герба міста Луцька та Волині.

Сучасний Луцьк

Луцьк – одне із найдревніших міст України. Лучеськ, Лоучеськ, Луцьк — милозвучні слова, що повертають нас у часи сивої давнини — на острів, де зародилося мальовниче і водночас могутнє місто. Місто, що протягом своєї багатовікової історії неодноразово було ареною доленосних історичних подій.

Сьогодні Луцьк - адмiнiстративний, економiчний i культурний центр Волинi. Луцьк – одне з найбільших міст Західної України. Кількість мешканців станом на 1 січня 2007 року становить 206 тисяч 600 осіб. Територія міста – 4161 гектарів. Враховуючи географічні, економічні, побутові особливості, місто розділене на 11 мікрорайонів: Старе місто, Центр, Завокзальний ринок, Теремно, Гуща, Вишків, район Дубнівської, Кичкарівка, Красне, Гнідава, Вересневе.

 Офіційною датою заснування міста вважається перша писемна згадка про Луцьк в Іпатiєвському лiтописi, датованому 1085 роком, тут вже були потужнi дерев`янi та землянi укрiплення.

Луцьк пов’язаний залізницею з Києвом, Львовом, Сімферополем, Чернівцями, Одесою, Берліном, Варшавою. Протяжність ліній міського електричного транспорту становить 97,5 кілометрів. Автобусне сполучення з іншими містами України та населеними пунктами всередині області здійснюється через дві автостанції, як розміщені у різних частинах міста. Луцьком  курсують тролейбуси і маршрутні таксі. Через Луцьк проходить дорога державного значення.

Сьогодні в Луцьку функціонує понад 400 промислових та 770  торгових підприємств. У місті діє 19 ринків – найбільші з них Центральний та Завокзальний, де відбувається торгівля сільськогосподарською продукцією, продовольчими та непродовольчими товарами. Один з найбільших в Україні автомобільний ринок теж знаходиться  в Луцьку.

Луцьк сучасний умовно ділять на Старе і Нове місто. Старе місто –  це історико-архітектурний заповідник, де розміщені пам’ятки архітектури ХІІ-ХVIII століття. І одна з них, Верхній Луцький замок. Один з найкрасивіших і найдовших центральних проспектів Луцька – проспект Волі, названий так після проголошення Незалежності України. Паралельно проспекту, прикрашеному квітниками і фонтанами, протікає річка Стир – притока Прип’яті. До Стиру прилягає парк культури та відпочинку імені Лесі Українки, у якому вздовж річки розташовано міський пляж. Нове місто розкинулось в 33-му, 40-му, 55-му мікрорайонах, забудованих житловими  спорудами  70- 80-років. Тут мешкає основна частина населення.